Митна реформа № 15450: ризики, можливості та план підготовки бізнесу

19 серпня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт нового Митного кодексу України № 15450. Його мета – перебудувати українські митні правила відповідно до законодавства Європейського Союзу.

Для імпортерів та експортерів це потенційно означає нову термінологію, процедури, формати даних, правила визначення митного боргу та інші підходи до взаємодії з митницею.

Однак важливо правильно оцінювати юридичний статус документа: новий Митний кодекс ще не прийнятий як закон. Законопроєкт пройшов перше читання і станом на 5 вересня 2026 року готується до другого. Це підтверджує офіційна картка законопроєкту № 15450.

Отже, чинні митні операції поки що оформлюються за чинним законодавством.

Проєкт пов’язаний із виконанням Україною зобов’язань кандидата на вступ до ЄС за переговорним розділом 29 «Митний союз».

Йдеться не про локальні поправки, а про перехід до системи, побудованої на поняттях та принципах митного законодавства Європейського Союзу.

Проєкт охоплює:

• митний борг;
• митний нагляд;
• статус товарів;
• митні рішення та авторизації;
• спеціальні митні процедури;
• митну вартість;
• гарантування зобов’язань;
• електронний обмін інформацією;
• безпекові дані щодо товарів;
• перехідні правила для раніше виданих дозволів.

Для бізнесу це означає, що підготовка не може обмежуватися оновленням шаблону митної декларації. Доведеться переглядати контракти, документообіг, ІТ-процеси та розподіл відповідальності між компанією, декларантом і митним представником.

Проєкт передбачає повний перехід до митної термінології ЄС. Але заміна термінів тягне за собою зміну юридичної логіки відповідних інститутів.

Наприклад, поняття митного боргу має значення для визначення:

• моменту виникнення обов’язку зі сплати митних платежів;
• особи, яка є боржником;
• обсягу відповідальності кількох учасників операції;
• необхідності надання гарантії;
• підстав припинення боргу;
• наслідків порушення умов митної процедури.

Компаніям потрібно буде аналізувати не лише ставки платежів, а й те, хто саме та внаслідок якої дії може стати відповідальним перед митницею.

Особливо це важливо для груп компаній, логістичних операторів, митних представників, складів, переробників і підприємств, які користуються спеціальними процедурами.

Однією з найбільш практично значущих змін названо оновлення підходів до визначення митної вартості.

Проєкт передбачає право особи бути почутою, якщо митний орган має намір не прийняти заявлену митну вартість. На цю гарантію окремо звернула увагу Верховна Рада.

Для імпортера це повинно означати реальну можливість до прийняття несприятливого рішення:

• отримати інформацію про сумніви митниці;
• зрозуміти, яких документів або пояснень бракує;
• подати додаткові докази;
• спростувати аргументи митного органу;
• пояснити особливості ціноутворення конкретної операції.

Однак право бути почутим не гарантує автоматичного прийняття контрактної ціни. Воно створює процедурну можливість захистити її до коригування.

Тому компанії мають бути готові швидко надати не формальний набір файлів, а цілісну доказову модель ціни.

Залежно від операції митницю можуть цікавити:

• зовнішньоекономічний контракт і специфікації;
• інвойси та платіжні документи;
• транспортні й страхові документи;
• прайс-листи та комерційні пропозиції;
• експортна декларація країни відправлення;
• документи про знижки;
• агентські та комісійні угоди;
• ліцензійні платежі й роялті;
• договори з перевізниками;
• пояснення щодо взаємозв’язку продавця і покупця;
• калькуляції виробника;
• дані про попередні поставки аналогічного товару.

Вирішальне значення має узгодженість документів. Різні умови поставки, суми, дати, валюти або найменування товару створюють для митниці підстави ставити під сумнів заявлену ціну.

Практичну користь дає завчасно підготовлений файл митної вартості для кожної типової моделі імпорту.

Проєкт системно переглядає підходи до спеціальних митних процедур за європейською моделлю.

Це може стосуватися:

• транзиту;
• митного складу;
• вільних зон;
• тимчасового ввезення;
• кінцевого використання;
• переробки товарів.

Для застосування частини спрощень і спеціальних процедур важливими будуть авторизації, належний облік, дотримання встановлених умов і можливість простежити рух товарів.

Водночас проєкт передбачає продовження дії авторизацій, отриманих до введення нового Кодексу в дію. Це має зменшити ризик одномоментного припинення спрощень для добросовісного бізнесу.

Проте компаніям однаково потрібно буде перевірити:

• чи охоплює чинна авторизація всі фактичні операції;
• чи відповідає система обліку новим вимогам;
• чи не змінилися відповідальні особи, адреси або процеси;
• чи потрібно буде подати додаткові відомості;
• у який строк авторизацію доведеться переоформити або переглянути.

Остаточні відповіді залежатимуть від редакції, прийнятої у другому читанні, та перехідних положень.

Проєкт створює правову основу для зберігання та обміну інформацією відповідно до європейської моделі митних даних.

Для бізнесу це означає поступовий перехід від роботи з окремими документами до роботи зі структурованими даними.

Інформація в контракті, інвойсі, системі обліку, декларації та транспортних документах має збігатися. Помилка у довіднику товарів або коді операції може системно повторюватися в усіх деклараціях.

Підготовка повинна охоплювати:

• перевірку довідників товарів і кодів УКТ ЗЕД;
• уніфікацію описів товарів;
• актуалізацію інформації про контрагентів;
• визначення джерел даних для декларацій;
• розмежування прав доступу;
• зберігання електронних доказів;
• контроль змін, внесених митним представником.

Передання оформлення брокеру не звільняє підприємство від необхідності контролювати якість вихідних даних.

Проєкт передбачає обов’язкове подання відомостей, пов’язаних із безпекою, до вивезення товарів.

Це впливатиме не лише на декларанта. Для своєчасного подання інформації експортеру може знадобитися оперативно отримувати дані від:

• складу;
• перевізника;
• експедитора;
• виробничого підрозділу;
• одержувача;
• митного представника.

У договорах варто визначати, хто надає необхідні відомості, у який строк, у якому форматі та хто відповідає за їхню достовірність.

Сам по собі новий Кодекс не змінює ставки ввізного мита. Як і раніше, вони мають визначатися окремим Законом України «Про Митний тариф України».

Проєкт передбачає перехід до європейської моделі звільнення від ввізного мита, але національні пільги планують зберегти до набуття Україною членства в ЄС.

Тому не слід ототожнювати прийняття Кодексу зі скасуванням або автоматичною зміною всіх митних пільг.

Законопроєкт прийнято за основу з дорученням профільному комітету доопрацювати його до другого читання.

Науково-експертне управління Верховної Ради висловило до проєкту зауваження. Антикорупційний комітет також зазначив, що одна з норм не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і надав додаткові зауваження. Ці документи оприлюднені в картці законопроєкту № 15450.

Отже, бізнесу вже варто аналізувати напрям реформи, але перед зміною внутрішніх політик необхідно звірятися з остаточною редакцією.

До другого читання доцільно провести митний аудит за такими напрямами:

• Перевірити типові імпортні й експортні операції.
• Проаналізувати методи визначення митної вартості.
• Виявити платежі, які можуть впливати на ціну: роялті, комісії, транспортні та страхові витрати.
• Перевірити класифікацію товарів і документи про походження.
• Скласти перелік чинних дозволів, авторизацій і спрощень.
• Оцінити систему гарантування митного боргу.
• Перевірити договори з брокерами, перевізниками та складами.
• Визначити строки надання безпекової інформації.
• Упорядкувати електронний архів митних документів.
• Розробити процедуру реагування на сумніви митниці щодо вартості, коду або походження товару.

Проєкт нового Митного кодексу – це не лише євроінтеграційний документ. Він змінює модель взаємодії між бізнесом і митницею, а також вимоги до даних, внутрішнього контролю та доказування.

Підприємства, які завчасно перевірять митні процеси, матимуть більше шансів уникнути затримок, коригування вартості, донарахувань і спорів після набрання новими правилами чинності.